Нова ера трудової міграції: хто будує майбутнє польського ринку праці?
- dariakalenikova
- 4 вер.
- Читати 2 хв
Польський ринок праці у 2025 році перебуває на вирішальному етапі трансформації. З одного боку, ми стикаємося з демографічними викликами – старінням населення, низькою народжуваністю та відтоком частини польських працівників за кордон. З іншого боку, ми дедалі більше відчуваємо позитивний вплив зростання кількості іноземних працівників, які стають важливою опорою економіки.
Хто насправді керує польською економікою?
Згідно з даними Головного статистичного управління (GUS) станом на кінець лютого 2025 року, у Польщі працювало 1,057 мільйона іноземців, з яких 708 900 були громадянами України. Українці залишаються найбільшою та найважливішою групою економічних мігрантів, складаючи приблизно 67% усіх іноземців, які працюють у Польщі.
Однак структура міграції швидко змінюється. Окрім українців, дедалі частіше з'являються працівники з Азії та Латинської Америки.
Нові напрямки міграції: Колумбія, Філіппіни, Непал
Дані Міністерства сім'ї, праці та соціальної політики свідчать про те, що за останні місяці кількість працівників з:
Колумбії – лише за перші чотири місяці 2025 року було видано 15 400 дозволів на роботу. Це рекорд серед усіх національностей. У Закладі соціального страхування (ZUS) вже зареєстровано 17 900 колумбійців, що ставить їх на 5-е місце серед іноземців, які працюють у Польщі.
Філіппін – згідно з даними GS24, філіппінці стають дедалі більшою групою. У 2024 році кількість дозволів, виданих цій національності, зросла на 60%.
Непалу – кількість непальців зросла на 46% порівняно з попереднім роком і все частіше працевлаштовується в логістиці, будівництві та переробній промисловості.
До цього слід додати працівників з Індії, Бангладеш, В'єтнаму та Мексики, які – за даними GS24 – дедалі частіше обирають Польщу як альтернативу ринкам праці Німеччини чи скандинавських країн.
Мультикультуралізм як відповідь на дефіцит робочої сили
Згідно з демографічними оцінками, Польща може втратити до 2,1 мільйона економічно активних людей до 2035 року. Дефіцит персоналу вже особливо помітний у таких секторах, як:
виробництво,
логістика та транспорт,
промислова переробка,
будівництво,
харчова промисловість та сільське господарство.
Ці галузі все частіше звертаються до іноземних працівників. Наймання іноземців стає не стільки доповненням, скільки необхідністю для підтримки безперервності виробництва та подальшого економічного розвитку.
Переваги та труднощі
Приплив іноземців приносить низку переваг – він допомагає заповнити кадрові прогалини, підтримує розвиток бізнесу та забезпечує конкурентоспроможність Польщі в Європі. Мультикультурні команди також є більш гнучкими та креативними, що цінує все більша кількість компаній.
З іншого боку, експерти наголошують на необхідності відповідального управління трудовою міграцією. Працівники з інших країн часто погоджуються на нижчу заробітну плату, що може вплинути на стандарти ринку праці в довгостроковій перспективі. Уряд також розглядає можливість запровадження додаткових правил щодо безвізових подорожей, особливо для колумбійців.
Підсумовуючи, 2025 рік показує, що Польща стає дедалі мультикультурнішим робочим місцем у Європі. Громадяни України все ще становлять найбільшу групу працівників, але мігранти з Азії та Латинської Америки відіграють дедалі важливішу роль.
Для роботодавців це означає відкритість до різноманітності та вміле формування команд, які охоплюють різні мови, культури та стилі роботи. Це не лише виклик, а й величезна можливість на майбутнє.
